“Сподіваюсь, наші воїни отримають хоч трошечки тепла”

Важко сьогодні уявити собі людину, яка не долучилася б до волонтерського фронту нашої громади. Кожен, тим чи іншим чином долучається до цього процесу. Готують, плетуть, ш’ють, донатять, ремонтують… Масштаби вражають! А якість нашої народної допомоги залежить від завзятості і запалу кожного її учасника. 
Олена Цвященко, одна з тих, хто став на допомогу нашим захисникам і робить вона це у різних проявах, гуртуючи навколо себе однодумців, співпрацюючи з іншими волонтерами та волонтерськими організаціями.
“В перші дні повномасштабної війни я з дітьми виїхала в іншу країну, на чужині я зрозуміла, як сильно люблю Україну, бо вона — найкраща і найрідніша. Я вирішила повернутися додому, щоб бути корисною, допогати армії. 
Коли ще була за кордоном, мої хлопці (син і чоловік) передавали на ЗСУ що могли, що просили волонтери. Але ця допомога здавалася нам замалою. Я відчувала якусь вину, що так далеко і майже нічим не можу допомогти. 
Коли я повернулася — відразу ж поринула у волонтерський рух. Ідей було багато: перша з них — виготовлення окопних свічок, яку підказав чоловік. Почала у сусідів та знайомих запитувати чи немає у них “жестяних” банок, старих свічок. У соцмережах розмістила пости, у яких просила банки, свічки та віск. Люди почали дзвонити, приносити. Саме з окопних свічок і почалося моє організоване волонтерство.
Згодом прийшла ідея організувати збір макулатури “Здай руzку книжку — допоможи ЗСУ”. Люди відгукнулися. Ми їздили по всьому місту збирали цю макулатуру. Всім вдячна за те, що здавали книжки, коробки, газети, журнали. Здали 600 кг макулатури. Зібрали ще, скоро здамо і знову закупимо ліки.
Хочу подякувати всім людям, які допомагали в зборі коштів на закупівлю шкарпеток, устілок і підштаників, які ми також закуповували та передавали на фронт. Вдячна всім за свічки, парафін, віск. Дякую за те, що відгукнулися в зборі коштів на парафін, вже загалом закупили 105 кг і замовила ще 175 кг. Це дуже великі гроші. Тому одна людина не може справитися з такими витратами, всі разом, хто скількі зміг — от і є результат. Навіть з-за кордону пересилають кошти наші земляки. Велика подяка дітям з садоку “Теремок” за малюнки, які додавали до посилок. Співпрацюємо з ГО “Січ” та передаємо зібрані та виготовлені речі безпосередньо рідним захисників.
На мою думку, головне, щоб ми всі мали сили разом, дружно допомагати. Підтримувати наших хлопців, їм буде легше не тільки матеріально, але і морально там, знаючи, що їх чекають, підтримують. Сподіваюсь, що завдяки нашій допомозі воїни отримають хоч трішки тепла і кружку гарячого чаю.
Ідей ще багато. Як дасть Бог сил, будемо діяти і далі, наближаючи Перемогу”.

Олександра ДЗЮБА

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *