Нещодавно синод Православної Церкви України дозволив святкувати Різдво 25 грудня за умови, якщо парафіяни храму та настоятель висловлять відповідне бажання. Нижче наведемо список, як зміняться всі дати свят, якщо у подальшому церква перейде на григоріанський календар.
Як зміняться всі дати православних свят, якщо церква перейде на григоріанський календар
Коли ми говоримо про святкування Різдва, нам необхідно усвідомити, що йдеться про питання всього календаря, а не лише дати Різдва. Бо треба розуміти, що йдеться не тільки про дату святкування Різдва, але й інших свят – Благовіщення, Преображення, Миколая. Йде мова про всі нерухомі християнські свята.
Щедрий вечір (Маланки) буде 31 грудня замість 13 січня.
Василя буде 1 січня замість 14 січня.
Водохреща буде 6 січня замість 19 січня.
Вербна неділя пройде так само, оскільки прив’язаний до Великодня.
Благовіщення буде 25 березня замість 7 квітня.
Великдень – святкується першої неділі після весняного повного місяця. Історично християнський Великдень, чи то Пасха, святкувався у неділю після єврейського Песаху – свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону. Чому у неділю? Бо, відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи.
Юрія буде 23 квітня замість 6 травня.
Зелені свята не змінюються.
Різдво Іоанна Хрестителя буде 23 червня замість 7 липня.
Петра та Павла буде 29 червня замість 12 липня
Іллі буде 20 липня замість 2 серпня.
Маковея буде 1 серпня замість 14 серпня.
Преображення буде 6 серпня замість 19 серпня.
Перша Пречиста буде 15 серпня замість 28 серпня.
Друга Пречиста буде 8 вересня замість 21 вересня.
Покрова буде 1 жовтня замість 15 жовтня.
Андрія буде 30 листопада замість 13 грудня.
Миколая буде 6 грудня замість 19 грудня.
Чому у православних та католиків різна дата Різдва?
Насправді вона не різна – обидві конфесії визначають Різдво 25 грудня. Водночас, ми просто відзначаємо цю дату за різними календарями. На Заході за григоріанським календарем, а в Україні велика кількість віруючих відзначає його за юліанським календарем.
У результаті маємо «цікаву» ситуацію. Коли, відповідно до юліанського календаря, православні й греко-католики мали б дотримуватися посту, то за григоріанським календарем настає Новий рік. Його гучно відзначають, панує всезагальна веселість. Про піст якось забувається. Потім люди різко згадують, що вони християни. Починають готуватися до Різдва, аби потім відсвяткувати його 7 січня.
Юліанський календар запровадив Юлій Цезар, але календар виявився не зовсім точним. Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів.
Реформу цього календаря затіяв папа Римський Григорій XIII. Папа Римський наказав деякі роки, які раніше були високосними, «вважати» невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження ‒ до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е! Реформований календар назвали, звичайно, – григоріанським!
Але не всі країни перейшли на новий календар. Зокрема, українські землі, які пізніше були в російській імперії, жили за старим юліанським. Мотиви політичні: «Католик православному не брат», – вважали в імперії.
Та під час революції Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати вже комуністів.
Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським).
Неточність церковного – юліанського календаря – за роки поглибилася. Зараз вона становить аж 13 днів.
Тож, коли католики та й велика кількість православних святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, то за юліанським це тільки – 12 грудня. Чималій частині українських православних та греко-католиків треба чекати ще 13 днів на народження Христа. Тож, коли на юліанському (церковному) календарі нарешті настає 25 грудня, то на григоріанському, за яким живе більшість світу, вже 7 січня.
Зараз юліанським календарем продовжують користуватися російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ). Цікаво, що остання вже готова переглянути свої позиції, про що є рішення №19 Синоду Православної Церкви України.
Православним українцям святкувати Різдво 25 грудня можна, але з умовами: «Там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 р. звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської Митрополії письмової інформації про число учасників такого богослужіння.»
Дві останні заявили, що готові переглянути свої позиції, якщо до цього дозріє народ.
