Юні тероборонівці слідкують за громадським порядком та збирають кошти на потреби ЗСУ

На імпровізованому блокпості, біля одного з навчальних закладів міста, по вулиці Чернишевського несе варту команда хлопчаків. Вони зупиняють автомобілі, що проїжджають повз «їхню територію».

— Добрий день! Скажіть «паляниця»!

— «Паляниця», — відповідає водій.

— Слава Україні!

— Героям слава!

— Чи не могли б ви пожертвувати 10 гривень на потреби ЗСУ?

І пройшовши перевірку кодовими словами і фразами, люди люб’язно погоджуються на таку пропозицію.

Хлопці визначили для збору оптимальну і необтяжливу суму. А далі як складеться, хтось дає десять, хтось більше, хтось і зовсім нічого, але кожного дня вони мають якийсь результат.

Придумали та організували блокпост два брати Михайло та Іван, їхні друзі Олег та Захар, який приїхав з батьками на літо зі столиці. Загалом у команді їх семеро, але разом усіх тут не застанеш, бо ж установлено систему позмінного чергування.

Кожен має при собі елементи військової амуніції, хоч і іграшкову, проте зброю. А неймовірною гордістю малих активістів  є справжні шеврони, які подарували їм військові, коли зупинялися на блокпосту.

Кажуть, що в останні дні вже вдалося назбирати триста гривень. А крім цього купували для військових хліб і воду. «І просто мінеральну купували і солодку. Хочеться ж солдатам і добренького!», — розповідають хлопці. Свою допомогу вони віддають знайомій, чий родич зараз несе службу в ЗСУ.

Задаю хлопцям підступне запитання про те, чи не бувало часом спокуси витратити частину коштів на щось, наприклад смачненьке? І мене чекає недитяча і сувора відповідь. «Був один тут у нас! Взяв частину грошей і чіпсів собі купив. З нашої команди він був вигнаний в той же момент, як ми про це дізналися. Ви не думайте, ми тут серйозно налаштовані! Ми прагнемо допомагати! І хоч і з допомогою дорослих, але направляємо зібране прямо за призначенням.»

За час нашої розмови, вони зупинили три автівки. Двоє водіїв пожертвували кошти, кожен слухняно зупинявся на посту.

А ще юні захисники мріють про круту військову амуніцію чи хоч якісь її елементи, про додаткове іграшкове озброєння і щиро вірять у свою важливу роль в збереженні порядку та волонтерстві.

Це дуже розчулює. Ми є свідками становлення такої національної самоідентифікації! Такого патріотизму!

Не проїжджайте повз, а ще краще — заїдьте спеціально. Підтримуйте наших сміливців і захисників на усіх рівнях!

Олександра ДЗЮБА