Погодьтеся, часто в буденному житті потрібно брати на озброєння такий принцип, повторювати його знову і знову, щоб досягти поставлених цілей. А діляться з нами такою мудрістю, а точніше повсякденним девізом вихованці старшої групи КЗДО №6 “Світлячок” під керівництвом свого вихователя, чарівної та мудрої Алли Іванівни Новаковської. Жінка має 28 років професійного стажу та сьогодні є вихователем-методистом старшої групи “Бджілка”, яка налічує 20 дітей.
З нагоди професійного свята Алла Іванівна ділиться з читачами моментами робочих буднів, які кожного дня виховалель має розфарбувати новими яскравими барвами.
“Секрет, а скоріше правило кожного натхненного вихователя простий — до кожної дитини потрібно ставитися, як до особистості. І ми вчимо цьому і їх, повторюючи постійно, що кожен із них унікальний, неповторний та цінний”, — каже Алла Іванівна.
“Мої однодумці і надійні колеги завжди зі мною на одній хвилі, бо ж однією справою живемо. Це — вихователь Нечитайло Галина Сергіївна та помічник вихователя Зелінська Марина Вікторівна. Впевнена, разом ми хороша команда, а діти це відчувають тонко.
Зважаючи на свій стаж, можу сказати, що діти таки з кожним новим поколінням змінюються. І коли раніше можна було зацікавити казкою, сьогодні усю інформацію потрібно подати через призму новітніх технологій, а простіше сказати гаджетів. Бо ж якщо вихователь розуміється в них, орієнтується в уподобаннях вихованців у світі мультиків, ігор чи блогерів, ну все — має статус крутого і свого. Ні, ми ніяким чином не популяризуємо гаджети, але розуміємо, що нове покоління так сприймає інформацію і навчити не поринути з головою у віртуальний світ —теж наше завдання. От і витягуємо — інтерактивними заняттями, іграми, танцями і піснями. А ще відвертими розмовами і довірою.
Вплинули на сьогодення дітей і карантинні обмеження, за якими ми живемо вже другий рік. Та як швидко адаптуються до усього діти! Продезінфікувати руки, тримати дистанцію, правильно перевзуватися-перевдягатися — нагадування вже не потрібні — це все стало звичайною складовою їхнього життя. Тепер вони обережніші і вдома, адже несуть ці знання із собою в родини. І це, вважаю, позитивний момент. Маю навіть цікаве спостереження — сезонної захворюваності у групі стало менше. Може це і є результатом нашої з ними обережності і активного привернення уваги до гігієни та свого здоров’я в цілому.
Торкнувся карантин і до проведення святкувань. Були артистами сцени — стали акторами кіно, — каже Алла Іванівна, — усі наші творчі моменти фіксуємо на фото і відео та продовжуємо вчитися виступати у новому форматі.
Змінилося і харчування дітей. І тут знову акцент на здоров’я. Менше цукру, менше швидких вуглеводів, ні — сосискам та ковбасці. І до цього призвичаюються гарно. Бо пояснюємо детально і цікаво, бо наголошуємо на турботі про себе.
Призвичаюватися і тримати руку на пульсі змін — важлива складова кожної професії, вихователі не виключення. Та навчившись і звикнувши самому, потрібно ще посіяти ці знання серед своїх вихованців. А ще постійно комунікувати з батьками — доносячи і до них усі нові правила і порядки. Саме взаємодія — “вихователь-діти-батьки” — дає плідні результати. Цей процес нерозривний. І на цьому завжди роблю акцент.
А ще дуже заморочуюся над тим, чим наповню кожен наступний день своїх вихованців. Тому мої рідні часто застають мене вдома за читанням робочої літератури, яку несу із собою, щоб наш з дітьми новий день був цікавим і насиченим.
Я бажаю усім своїм колегам здоров’я міцного та миру у наших домівках у цей тривожний і невизначений час. Ну а ще, звісно, професійного натхнення, невичерпних ідей та позитиву. Ми обрали нелегку професію — наша справа формує становлення все нових і нових поколінь і сіємо зерно порядності та добра саме ми”.
Олександра ДЗЮБА