Українська молодь сучасна, активна, творча та незламна. Вона творить новітню історію України, зі зброєю в руках захищає мир та територіальну цілість своєї Батьківщини, докладає чималих зусиль у розвиток краю, в якому проживає. Це вдається завдяки єдності та повній самовіддачі обраній справі. Світлана Череватенко народилася та виросла у Ватутіному. Закінчила міську школу № 6 та навчалася в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини на факультеті хореографії. Після закінчення IV курсу, отримавши диплом бакалавра, Світлані пощастило — в міському Палаці культури була вільна посада хореографа. Туди вона й влаштувалася працювати. Паралельно закінчила й магістратуру, навчаючись на індивідуальному графіку навчання. Свою роботу 24-річна викладачка хореографії розпочала з набору групи дітей. Саме так, майже чотири роки тому, створився та розпочав свою творчу діяльність аматорський танцювальний колектив “Life in Dance”. Зараз там вивчають мистецтво танцю діти з 5 років до 10 класу. З молодшими вихованцями уроки проводяться в ігровій формі без присутності батьків. Це допомагає уникнути сліз та зайвих хвилювань малечі. Постановка танцю розпочинається з правильної постави. Вже після цього розучуються рухи, з яких і складається танець. Світлана Андріївна використовує творчий підхід до навчання дітей хореографії й не приховує, що важливо, аби на заняття приходили діти не лише заради виступів на сцені, а й заради розвитку. Саме тоді буде відповідний результат. В цій професії треба бути і хореографом, і педагогом, і психологом. Окремим питанням, яке турбує багатьох батьків маленьких танцюристів, є танцювальна розтяжка. “З перших занять я розповідаю дітям про те, для чого ми це робимо. В подальшому вони стараються самі, старші допомагають молодшим, ставляться з розумінням. Діти знають, що розтяжки викликають певний дискомфорт, вони розуміють, що цей біль виправданий. Дуже важливо робити розтяжку поступову. Я не практикую різких рухів у цьому процесі”, — розповідає Світлана. На заняттях діти слухаються, адже з перших зустрічей звикають до дисципліни.Для того, аби їм було легше адаптуватися, всі репетиції проводяться на сцені. Світлана Андріївна розповідає, що у дітей 5-7 років страху перед публікою не виникає. Якщо ж у старших вихованців і з’являється така проблема, то викладач навчає певним професійним “секретикам”. Наприклад, обирається візуальна “точка”, куди дитина дивиться під час виступу. Певні складнощі в роботі виникли під час карантинних обмежень, адже за цей період діти трохи відучилися від виступів, їх складніше організувати. “Про організацію дистанційного навчання я домовлялася з батьками. З одними вихованцями я проводила тренування онлайн, а іншим надсилала відеоуроки. Сподіваюся, більше карантинів не буде і ми зможемо повноцінно працювати”, — розповідає викладач. У вільний час Світлана Череватенко займається “хенд мейдом”. Це хобі допомагає й в роботі під час створення костюмів та оформлення до виступу сцени. За короткий період існування танцювального колективу “Life in Dance”, учасники встигли виступити на конкурсах та фестивалях у Шполі, Звенигородці, Черкасах, Ватутіному, Умані, Корсунь-Шевченківському, Юрківці та Лисянці. Та це лише початок, попереду багато можливостей розвитку та реалізації. Анастасія ЯНІНА
